Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2016 р. м. Київ К/800/47664/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. Бухтіярової І. О. Костенка М. І., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2014 р.

у справі № 810/2523/14-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ-Консалтинг»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗМ-Консалтинг» (далі - позивач, ТОВ «ЗМ-Консалтинг») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Броварська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області), в якому просило: визнати протиправними дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області по проведенню зустрічної звірки ТОВ «ЗМ «Консалтинг», за результатами якої складено Акт від 04.04.2014 р. № 23/10-06-22-01/37871477 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗМ-Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.»; визнати протиправними дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, які полягають в зміні в АІС «Податковий блок» на підставі Акту від 04.04.2014 р. № 23/10-06-22-01/37871477 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗМ-Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, доходу та витрат, які задекларовані ТОВ «ЗМ-Консалтинг» в період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.; зобов'язати відповідача вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію, внесену на підставі Акту від 04.04.2014 р. № 23/10-06-22-01/37871477 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗМ-Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.».

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2014 р., позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ-Консалтинг», за результатами якої складено Акт від 4 квітня 2014 року №23/10-06-22-01/37871477 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗМ-Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період із 1 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року»; визнано протиправними дії Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, які полягають у внесенні відомостей до аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат ТОВ «ЗМ-Консалтинг» на підставі Акта № 23/10-06-22-01/37871477 від 4 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗМ-Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період із 1 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року»; зобов'язано Броварську ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області вилучити з аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» інформацію щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту із податку на додану вартість, доходів та витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ-Консалтинг», внесену на підставі Акта від 4 квітня 2014 року №23/10-06-22-01/37871477 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗМ-Консалтинг» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період із 1 грудня 2013 року по 28 лютого 2014 року». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2014 р. у справі № 810/2523/14-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовним вимог у повному обсязі.

Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, заперечення на касаційну скаргу не надав.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи належним чином повідомлялись, справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період 01.12.2013 р. по 28.02.2014 р.» від 04.04.2014 року № 23/10-06-22-01/37871477 (далі - Акт), та зроблено висновок про порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ним завищено суму податкового кредиту на 25 529 970 грн.; п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено на 28 199 897 грн. суми податкового зобов'язання; пункту 137.1 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем неправомірно завищено дохід від реалізації товарів на адресу підприємств-покупців; підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем неправомірно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з підприємствами-постачальниками.

Листом Головного управління Міндоходів у Київській області від 26.05.2014 року № 1276//10/10-36-22-01, копія якого наявна в матеріалах справи, позивача повідомлено, зокрема, про здійснення вилучення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податкових зобов'язань з ПДВ задекларованих позивачем в аналітичній інформаційній базі співставлень.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем була порушена процедура, встановлена Податковим кодексом України для проведення зустрічних звірок, та безпідставно складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки така звірка фактично була проведена. Крім того, до прийняття податкового повідомлення-рішення у податкового органу відсутнє право вносити відомості до аналітично-інформаційної системи «Податковий блок» щодо показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат позивача.

З таким висновком судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з наступного.

За змістом пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Крім того, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) , у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, податковому органу надано право складання актів про неможливість проведення зустрічних звірок в разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), в решті випадків податковим законодавством передбачено складання довідок.

Форма акту про неможливість проведення зустрічної звірки затверджена Додатком № 3 до згаданих Методичних рекомендацій. Відповідна форма, серед іншого, передбачає внесення до акту про неможливість окремих відомостей, що стосуються суб'єкта проведення звірки.

Відповідні дії не призводять до виникнення будь-якого правового результату, оскільки звірка як юридичний факт у цьому разі не є проведеною. Отже, жодних правових наслідків, які могли би порушувати права платника податків (позивача у справі) та бути предметом оскарження, в розглядуваному випадку не виникає.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у випадку коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна обставина, у свою чергу, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є підставою для призначення податкової перевірки.

Відповідно, позовні вимоги, спрямовані на оскарження дій посадових осіб контролюючих органів із проведення зустрічної звірки та складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки, задоволенню не підлягають.

Крім того, у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших

звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 цієї статті).

За змістом вказаних правових норм дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановивши наявність обставин, що зумовлюють необхідність застосування нормативного припису статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про скасування рішення судів попередніх інстанцій та прийняття нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2014 р. у справі № 810/2523/14-а.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко